top of page

Йодна профілактика: чи дійсно вона нам потрібна?

На сьогодні немає причин вживати таблетовані препарати йоду чи його розчини.

Як зазначає Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки, жоден сценарій подій на ЗАЕС не потребує проведення йодної профілактики!

Йодна профілактика — це насичення щитоподібної залози стабільним йодом для унеможливлення поглинання нею радіоактивних ізотопів йоду та попередження її опромінення.

Радіоактивний йод утворюється тільки за умови роботи енергоблока на потужності (коли енергоблок АЕС генерує електроенергію). Останній діючий енергоблок Запорізької АЕС було переведено в стан зупинки у вересні 2022 року. А це означає, що енергоблоки ЗАЕС знаходяться у такому стані щонайменше 9 місяців та не генерують електроенергію протягом цього часу.

З ізотопів йоду найдовший період напіврозпаду, коли кількість радіоактивної речовини зменшується в два рази, має йод I-131. Він становить близько 8 діб. Решта ізотопів радіоактивного йоду має ще коротший період напіврозпаду. Це в свою чергу означає, що з моменту зупинки енергоблоків ЗАЕС пройшло щонайменше 34 періоди напіврозпаду даного ізотопу йоду. Тобто його активність в останньому зупиненому реакторі на ЗАЕС зменшилась в мільярди разів (порівняно з вереснем 2022 року).

Йодопрофілактика має сенс тоді, коли є реальна загроза надходження радіоактивного йоду в організм. А його на ЗАЕС немає!


Рішення про прийом йоду приймається місцевими органами виконавчої влади на основі прогнозу радіаційної обстановки та на підставі наданої інформації від представників експлуатуючої АЕС організації, МОЗ України, ДСНС України тощо.

Джерело: Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки

53 перегляди

コメント


bottom of page